«Схід сонця на Жнивах» — видавець про те, чому новий приквел «Голодних ігор» зосереджений на Хеймічі та чи буде історія Фінніка наступною
Минулого червня Scholastic і Lionsgate об’єдналися для подвійного удару новин про «Голодні ігри»: не лише нова книга-приквел буде випущена через 10 місяців, але й неопублікований роман вже в роботі як фільм, запланований на листопад 2026 року.
18 березня перша частина цієї обіцянки буде виконана з виходом «Схід сонця на Жнивах», п’ятої книги Сюзанни Коллінз у франшизі «Голодні ігри». Одна з найочікуваніших книг 2025 року, історія зосереджена на наставнику Катнісс і Піти, Хеймічі (якого зіграв Вуді Гарельсон у трилогії фільмів «Голодні ігри»), коли він був підлітком і став переможцем 50-х щорічних Голодних ігор.
На відміну від виходу попереднього роману Коллінз «Баладa про співочих птахів і змій», який вийшов під час пандемії у 2020 році, видавець Scholastic може надати «Сходу» розгортання блокбастера, яке включає проведення північних релізів (і деяких «східних») вечірок у книгарнях.
Ще однією помітною зміною є короткий час, який фанати повинні будуть чекати, щоб побачити екранізацію книги після публікації «Сходу». У той час як фільм-партнер «Баладa» вийшов у 2023 році, через три роки після його першої публікації, «Схід сонця на Жнивах» заплановано на великий екран трохи більше ніж через півтора року після виходу книги. Фільм стане шостим епізодом у франшизі фільмів «Голодні ігри» від Lionsgate, яка заробила в цілому 3,3 мільярда доларів у світовому прокаті.
Давид Левітан, давній редактор і видавець Коллінз, який є віце-президентом, видавцем і редакційним директором видавництва «Голодні ігри» Scholastic, супроводжує франшизу через кожен з її епізодів: «Голодні ігри» (2008), «Вогняне коло» (2009), «Мокінгджей» (2010) та «Баладa про співочих птахів і змій» (2020).
Тут Левітан розповідає для Variety про ідею Коллінз для «Сходу на Жнивах», еволюцію всесвіту «Голодних ігор» і чи є можливість для продовжень.
Яка була ваша перша реакція, коли Сюзанна сказала, що хоче написати ще одну книгу «Голодних ігор»? Коли почався цей процес?
Я був в захваті — не лише тому, що історія продовжить розвиватися, але й тому, що арка Хеймічі є такою захоплюючою. У своїх власних способах Катнісс і Сноу починають з дуже мало і потім здобувають свої власні види влади, тоді як Хейміч починає в хорошому місці і втрачає все. У трилогії «Голодні ігри» ми бачимо наслідки. Тепер ми бачимо причину.
Щодо того, коли почався процес — це було в 2020 році, приблизно в той час, коли ми закінчили «Баладa». Я переживав пандемію у своєму дитячому домі, і мені потрібно було переконатися, що моя мама не чує, коли ми з Сюзанною розмовляли.
Фанати вимагали приквелів, заснованих на іграх Хеймічі та іграх Фінніка, серед інших ідей. Чому Сюзанна вибрала ігри Хеймічі як фокус цього разу — і чи є шанси на дослідження інших попередніх ігор у майбутніх книгах?
Сюзанна завжди починає з філософської точки, яку хоче дослідити, і я думаю, що Хейміч і 50-ті Голодні ігри були ідеальними підставами, на яких вона могла змусити читачів задуматися про природу влади та питання, коли ми підкоряємося, а коли бунтуємо. Однією з геніальних речей приквелу є те, що раптом читачі розуміють, що історія створюється так само довгостроковими іграми, як і безпосередніми битвами.
Щодо майбутнього… Я дійсно не маю уявлення.
Оскільки світ «Голодних ігор» стає все більш розвиненим, а легенди та хронології встановлюються, наскільки важко продовжувати з приквелами та встановлювати деталі або сюжетні моменти, до яких ви прив’язані?
Зручно, в той же час, коли ми працювали над «Сходом», ми також працювали над ілюстрованим виданням «Вогняного кола» (яке вийде в жовтні), тому ми були дуже занурені в історію Хеймічі з обох боків. Я думаю, що однією з вражаючих речей «Сходу» є те, що, хоча ми отримуємо контур того, що сталося на другому Квартальному Квелі в «Вогняному колі», немає способу повністю зрозуміти це, поки ви не побачите це через очі Хеймічі. Також нам допомагає той факт, що в «Вогняному колі» Катнісс і Піта дивляться офіційну версію Квартального Квелю. І ми всі знаємо, наскільки можна довіряти версії подій Капітолем.
Чи можете ви розповісти про хронологію між тим, коли книга була написана, і коли угода з Lionsgate була укладена для її адаптації в фільм, оскільки ці оголошення були зроблені одночасно для публіки?
Scholastic, команда Color Force і Lionsgate були надзвичайними партнерами у всіх справах «Голодних ігор» — я досі пам’ятаю, як вперше зустрівся з Ніною Якобсон і був вражений, що вона так само піклується про історію та її повідомлення, як і ми. Це все ще правда, майже через двадцять років. Тож має сенс, що як тільки у нас був рукопис, настав час розширити коло секретності, щоб включити Ніну та Френсіса Лоуренса.
Яким був процес редагування та маркетингу цієї книги в порівнянні з попередніми романами «Голодних ігор»?
Процес редагування був дуже схожим на той, що був для «Баладa». Що стосується публікації та маркетингу… скажімо так, що травень 2020 року був сповнений непередбачуваних викликів у плані розгортання. Ми зараз на тому етапі, коли я можу перестати стукати по дереву, коли кажу, що у нас не повинно бути таких проблем цього разу.
Як би ви описали цільову аудиторію романів «Голодні ігри» на даний момент? І як змінився підхід Scholastic до публікації романів з моменту виходу першого?
Я думаю, що це така широка цільова аудиторія, як тільки можна отримати — від 12 до 112. І, чесно кажучи, це було так з самого початку. Ми знали, що у нас є щось особливе, коли виявили, що наші діти і наші мами люблять першу книгу.
Фільм виходить наступного року, яке було рішення щодо графіка виходу книги та фільму, щоб дати простір для роману спочатку?
Вам потрібно буде поговорити з Lionsgate про те, чому вони вибрали день виходу. Але загалом, мені подобається працювати в книгах, тому що нам не потрібно будувати жодних декорацій або з’ясовувати графіки акторів.
Чи говорили ви з Сюзанною про можливість майбутнього проекту-продовження, чи вона твердо зацікавлена в приквелах, коли мова йде про продовження історії?
Я вважаю, що кінець «Мокінгджея» є закінченням серії.
