Queen of Malacca

Індонезійський режисер Ангга Двімас Сасонгко презентує екшн-епопею «Королева Малаки» на ринку Канн (ЕКСКЛЮЗИВ)

Індонезійський кінорежисер Ангга Двімас Сасонгко повертається до режисерського крісла з фільмом «Королева Малаки», кримінально-екшн трилером, який поєднує південноазійську містичність з жорстокістю підпільного світу. Проект був представлений на ринку Канн.

Сасонгко очолює індонезійську студію Visinema. Після двох років, присвячених корпоративній трансформації Visinema та керівництву над «Джумбо» — найуспішнішим анімаційним фільмом Індонезії на сьогодні — Сасонгко готовий взятися за те, що він описує як свій найамбіційніший екшн-проект.

«Час зняти фільм, який розпалює найглибші інстинкти, які я маю як оповідач», — сказав Сасонгко. «Тепер, коли трансформація Visinema вже на шляху, а «Джумбо» перевершив свої цілі, я повертаюся до режисерського крісла з чимось більш амбіційним: екшн-фільмом, який є візуальним, емоційним і корениться в жорстоких місцевих історіях».

Фільм має на меті поєднати традиційну південноазійську міфологію з сучасними кримінальними наративами. «Я хочу створити світ, який є дуже звичним для південноазійської культури, але ніколи не був торкнутий раніше в південноазійському кіно», — сказав Сасонгко. «Як поєднати темну сторону злочину та підпілля в Малаккській протоці… Це одна з найстратегічніших областей для торгівлі, для геополітики, але не лише на поверхні, а й у підпіллі».

Малаккська протока, важливий судноплавний шлях між Малайським півостровом і Суматрою, слугує як географічним, так і тематичним центром фільму, який досліджуватиме її роль у торгівлі людьми, наркотиками та контрабанді зброї.

Сасонгко планує переосмислити традиційні міфи малайзійських воїнів для сучасної аудиторії. Він згадував про легендарних воїнів султана Малаки, чиї саги популярні в Індонезії та Малайзії. Фільм також включатиме елементи південноазійської політики влади, включаючи використання шаманських практик і забобонів серед політичних еліт.

«Люди з владою, як правило, використовують забобонні елементи у своїй грі влади. Вони мають шаманів, шукають пророцтва… І це відбувається в реальній грі влади в політиці Індонезії», — сказав Сасонгко.

Як режисер фільму «Вкрадення Радена Салеха», найкасовішого екшн-фільму Індонезії з понад 2,3 мільйонами глядачів, Сасонгко приносить значний досвід у жанрі до цього проекту. «Королева Малаки» стане його п’ятим екшн-фільмом після «Воїна 212», «Бена і Джоді», «Вкрадення Радена Салеха» та «13 бомб».

Фільм наразі перебуває на стадії активної розробки, ведеться робота над сценарієм та виробничою стратегією. Visinema веде переговори з потенційними партнерами з Південної Кореї та США для створення транснаціональних альянсів для виробництва та глобального розповсюдження. Основні зйомки заплановані на 2026 рік.

Через Visinema Сасонгко створив одну з найпрогресивніших креативних студій Індонезії. Компанія розширилася за межі традиційного кіновиробництва в анімацію, музику, цифрові серіали та інші формати занурювального оповідання.

Список проектів Visinema включає співпрацю з південно-корейським гігантом CJ Entertainment над «Назви мене татом», римейком корейського хіта «Лавка», та науково-фантастичною анімацією «Канцил».

Успіх «Джумбо» надав Сасонгко та Visinema впевненості в тому, щоб брати на себе більше творчих ризиків. «‘Джумбо’ — це теза, яка доводить, за що варто боротися», — сказав Сасонгко. «Ми можемо бачити це не лише як анімацію, але й як прогресивний рух, щоб запропонувати нові можливості оповідання, нові можливості жанру, нові можливості медіуму».

Він підкреслив важливість різноманітності контенту на індонезійському ринку: «Успіх ‘Джумбо’ дає нам багато впевненості, щоб принести більше свіжості та прогресивного контенту для аудиторії, особливо для індонезійської аудиторії, яка зараз дуже швидко зростає». Сасонгко висловив занепокоєння з приводу нинішньої домінуючої ролі фільмів жахів на внутрішньому ринку, додавши: «Якщо ми будемо покладатися лише на один або два жанри, ми не надаємо вигоди аудиторії. Ми не даємо можливостей аудиторії зростати в межах нашої власної роботи».