Фестиваль HollyShorts виведе переможця журі документального конкурсу у гонку за Оскар
До кінця вихідних ще один документальний короткометражний фільм отримає путівку у гонку за «Оскар».
22-й фестиваль HollyShorts, престижний кінофестиваль у Лос-Анджелесі, у неділю оголосить переможців журі в кількох категоріях; чотири з них дають право на номінацію від Академії: гран-прі за найкращий короткометражний фільм, найкращий анімаційний короткометражний, найкращий ігровий короткометражний і найкращий документальний короткометражний.
Фестиваль відзначає, що програма документальних фільмів цього року «одна з найсильніших за всю історію», вона охоплює широкий спектр тем. Декілька робіт розповідають історії людей, які колись були ув’язнені. «I Got My Brother», режисера Віктора К. Ґабріеля, досліджує життя братів Джарретта Гарпера і Бейлона Гарпера, яких у ранньому дитинстві розлучили в системі опіки Лос‑Анджелеса, де вони зіткнулися з жорсткими умовами.

Джарретт, старший брат, зрештою потрапив до чоловіка, що зловживав ним, а пізніше й полював на Бейлона. Боячись за життя молодшого брата, Джарретт вбив цю людину й отримав довічний термін без права на умовно‑дострокове звільнення. Згодом губернатор Каліфорнії Джеррі Браун помилував його. «I Got My Brother» дає дивовижно життєрадісний портрет Гарперів: їхній зв’язок залишився незламним після звільнення Джарретта.

«The Second Life of Freddie Nole», режисерки Дани Начман, розповідає про Фредді Нола, який провів у в’язниці вражаючі 50 років. Коли він нарешті вийшов, пенітенціарна система фактично залишила його на вулиці без жодних ресурсів. Щоб допомогти тим, хто опиняється в подібній ситуації, Нол заснував організацію «Meeting at the Door», яка забезпечує безкоштовний транспорт, обід у ресторані, новий одяг, передплачену SIM‑картку та важливі поради для недавно звільнених. (Після перегляду фільму я одразу пожертвував на «Meeting at the Door».)
Ще один претендент HollyShorts, «The Time My Grandmother Was Held Hostage by Bank Robbers», режисерки Роселли Турсі, розповідає дивовижну історію режисеркиної nonna (італ. бабуся), яка одного дня 1983 року в Монреалі опинилася в своєму будинку в заручниках після того, як до неї увірвалися двоє чоловіків, котрі тікали з місця пограбування банку.

Документальний фільм переплітає спогади членів родини — одних, хто безпосередньо пережив подію, і інших, хто почув про неї вже згодом. Неймовірно, але Турсі вдалося знайти одного з викрадачів‑заручників і записати його спогади про той вирішальний день.
Фільм, що вперше був показаний на DOC NYC минулого листопада, сповнений гумору й чудових деталей — наприклад, історичного сперечання про те, чи випивали грабіжники пиво з холодильника nonna Рози, чи то був Mountain Dew. Що незаперечне, вони ввічливо запропонували відшкодувати вартість напою, ймовірно, з новопридбаної пачки готівки.

«When The Revolution Doesn’t Come», режисерки Аврори Брачман, пропонує захопливий погляд на так званих «cubs» Чорних пантер — дітей активістів руху. Серед героїв — син Фреда Хемптона, видатного лідера Black Panther Party, якого в 1969 році вбило ФБР у віці 21 року. У фільмі також з’являється Еріка Браун‑Абрам, дочка Елейн Браун, яка була головою партії.
Фільм досліджує, як ці діти лідерів Black Panther Party — тепер уже дорослі — зберігають ідеали й мету руху, коли, як свідчить назва, революція не настала так, як сподівалися їхні батьки. Прем’єра відбулася в червні на фестивалі Tribeca.

«The Chimney Sweeper», режисера Джека Різі, розповідає про Маркуса Фюхтнера, різьбяра по дереву і нащадка Вільгельма Фюхтнера, який вважається «батьком щелкунчика», згідно з Музеєм щелкунчика в Лівенворті. У XIX столітті Фюхтнер започаткував перше комерційне виробництво щелкунчиків на токарному верстаті, створюючи дерев’яні фігурки у вигляді солдатів і королів.
Чому б фільму не назватися просто «Щелкунчик» (або німецькою «Nussknacker»)? Річ у тім, що Маркус опинився перед вибором: піти шляхом свого пра-пра-прадіда й займатися щелкунчиками або ж обрати інший ремесельний шлях.
Це лише частина короткометражних документальних фільмів у програмі HollyShorts. Також були показані «The Baddest Speech Writer of All», режисера дворазового володаря «Оскара» Бена Праудфута, та «The Revolution Against Death» від дворазового номінанта на «Оскар» Джошуа Оппенгеймера, який пропонує поетичне осмислення смертності, капіталізму та любові.
Серед помітних спортивних документалок фестиваль відзначає «ZINA», продюсеркою якої є Серена Вільямс; фільм висвітлює тенісну піонерку Зіну Гаррісон, її перемоги та особисті труднощі. «Set Pace» знайомить із першою в Британії чорношкірою жінкою‑офіційною у мотоспорті, яка запускає власну команду. «Miles of Life» розповідає про колишнього угандійського бігуна, який перетворює власне розчарування на допомогу своїй громаді, а «The Angry Bird» стежить за боротьбою гонщицi Джорджі за повернення місця на треку після тяжкої аварії.
22‑й фестиваль HollyShorts відкрився 13 серпня і завершується в неділю. Події проходять у TCL Chinese Theatre та на майданчиках по всьому Ovation Hollywood.