GettyImages 2243907435

Продюсер «Song Sung Blue» і «Predator: Badlands» Джон Девіс про батька Марвіна, «net points» і пораду Френка Капри про те, що працює в кіноіндустрії — подкаст Crew Call

Продюсер Джон Девіс розповідає про все: від перших кроків у бізнесі та свого батька-мільярдера Марвіна Девіса, який володів 20th Century Fox у 1981–1984 роках, до років роботи виконавчим продюсером у Fox над малобюджетними фільмами, про свого наставника Френка Капру та інше.

Яку найкращу пораду дав йому Капра?

Капра радив: «Робіть фільми про звичайних людей, які роблять надзвичайні вчинки — це найкращий спосіб встановити зв’язок з аудиторією», і це приводить нас до останнього релізу Девіса — «Song Sung Blue», заснованого на реальній історії подружжя з Вісконсину Майка і Клер Сардіна та їхньої триб’ют-групи Ніла Даймонда. У фільмі їх зіграли Х’ю Джекман і Кейт Гадсон; реліз від Focus Features запланований на Різдво.

Девіс додає, що Капра також сказав: «Але пам’ятайте, у вас також є обов’язок. Ви зобов’язані сказати щось важливе й суттєве. Обов’язок показати, що людство — це щось особливе.»

«Song Sung Blue» — це зворушлива драма, яку сучасні студії рідко ставлять, але тут Джекман і Гадсон чудово виконують пісні Даймонда. Девіс розповідає, як відстоював цю назву в студійній системі: «Я вважаю, коли читаєш сценарій і плачеш, це означає, що в історії багато неймовірних емоцій». Фільм знімає Крейт Грівер Крейг Брюер, який раніше зацікавився цією історією після перегляду документалки про Сардіни. Коли мова зайшла про отримання прав на пісні Даймонда, у Девіса був козир у рукаві: його 90‑річна матір Барбара Девіс, яка була близькою з виконавцем через благодійні вечори.

Ми також говоримо з Девісом про те, як «Predator: Badlands» став найбільш збиральним фільмом у 38‑річній франшизі — майже 183 млн дол. у світовому прокаті. Девіс віддає належне не лише новому лідеру серії, режисеру Дану Трахтенбергу, а й режисеру, який започаткував оригінальний фільм, Джону МакТірнану.

Девіс каже: «Ми зробили його за 15 мільйонів. У мене були «net points». Це був мій перший фільм як продюсера. Ви не уявляєте, скільки я заробив завдяки своїм «net points» на тому фільмі.»