США побудують дві військові бази в Гренландії в рамках нової угоди з Данією.

США, Данія та Гренландія погодили безпековий пакт

США, Данія й Гренландія погодили безпековий пакт для посилення присутності НАТО в Арктиці: він дозволяє об’єкти у Нарсарсуаку й Местерсвігу та розширення Pituffik, але чинність залежить від парламентів.

Текст не визначає чисельність американських військ і строки створення нових об’єктів, зокрема військових баз США в Гренландії.

Самоврядування Гренландії та межі пакту

Гренландія є самоврядовою частиною Королівства Данія з власними парламентом і урядом, відповідальними, зокрема, за мінеральні ресурси. Данія відповідає за оборону острова, більшість аспектів зовнішньої політики та грошову політику, зазначає Congressional Research Service.

Безпековий пакт не врегульовує американські інтереси або інвестиції у видобувний і ресурсний сектори Гренландії. Отже, положення про нові військові об’єкти не встановлюють окремих правил для ресурсних інвестицій.

Якщо Гренландія здобуде незалежність, Данія та Гренландія мають забезпечити збереження нової держави в НАТО, за потреби подавши заявку на членство в Альянсі, йдеться в тексті домовленості.

Два нові об’єкти, але без строків і чисельності контингенту

Угода США, Данії та Гренландії дає США право створити два нові військові об’єкти: у Нарсарсуаку на півдні острова та в Местерсвігу на його східному узбережжі. Домовленість також передбачає розширення Pituffik Space Base, яка наразі є єдиною активною американською базою в Гренландії.

Водночас документ не означає початку будівництва за визначеним графіком. Тож погоджено саме можливість розміщення інфраструктури для військових баз в Гренландії, а параметри майбутньої присутності США ще не оприлюднені.

Окремі положення надають США права на проліт, посадку та підводне пересування по всій Гренландії, включно з територіальними водами.

Пакт не діє до рішень парламентів Гренландії та Данії

Пакт ще не набув чинності: його мають затвердити парламенти Гренландії та Данії. До завершення цієї процедури домовленість не створює чинних нових прав для американської присутності на острові.

Угода США Данія Гренландія не має встановленої дати завершення, а внести до неї зміни сторони зможуть лише за спільною згодою. Вона доповнює оборонну угоду 1951 року, яка вже регулює американську військову присутність у Гренландії.

Окремо Ігалікуйська угода 2004 року зобов’язує США консультуватися та інформувати уряд Королівства Данія і Naalakkersuisut перед будь-якою істотною зміною американських операцій або об’єктів у Гренландії.

Суверенітет і обмеження для не-НАТО держав

Документ визнає право Гренландії на самовизначення та зобов’язує США поважати гренландське суспільство і його спосіб життя. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також заявила, що домовленість підтверджує суверенітет і територіальну цілісність Королівства Данія та право народу Гренландії самостійно визначати своє майбутнє.

Безпекова частина пакту передбачає посилення присутності НАТО в Арктиці, тоді як Данія має додатково зміцнювати власну безпеку в регіоні. Водночас постійна військова присутність у Гренландії для держав, що не входять до НАТО, за угодою заборонена.

Окреме положення стосується чутливих секторів економіки: інвестори з держав поза НАТО, країнами-партнерами НАТО або ЄС не зможуть отримати над ними контроль чи істотний вплив. Перевірку таких інвестиційних угод проводитиме сама Гренландія.

Нарсарсуак і Местерсвіг: інфраструктура двох локацій

Нарсарсуак уже приймав багатонаціональні навчання: під час Arctic Shield там зібралися понад 400 військових із 11 країн НАТО, зокрема Франції, Бельгії, Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. Ці навчання характеризують локацію лише на момент їх проведення й не визначають склад або формат майбутнього американського об’єкта.

Данські військові також повідомляли, що в Нарсарсуаку немає доріг углиб гір. Під час Arctic Shield два данські гелікоптери EH-101 доставляли солдатів до районів виконання завдань.

Местерсвіг є станцією в національному парку на сході Гренландії. Там є кілька будівель і злітно-посадкова смуга.

Станцію цілий рік обслуговують три людини; вона працює як проміжний пункт для людей і обладнання, зокрема для патруля Sirius. Цей наявний статус Местерсвіга не є описом інфраструктури, яку США можуть створити за угодою.

Американська присутність у Гренландії та GIUK gap

Американська військова присутність у Гренландії триває з часів Другої світової війни, повідомляє МЗС Данії. Її чинні умови регулює оборонна угода 1951 року між США і Данією та подальші доповнення й коригування до неї.

Для НАТО розрив Гренландія-Ісландія-Велика Британія, або GIUK gap, є важливим транзитним коридором і зоною раннього попередження в Північній Атлантиці. Альянс також називає цей район територією життєвої важливості для своєї безпеки.

У 2025 році НАТО вперше виконало місію RQ-4D Phoenix у районі GIUK gap із Фінляндії, а не з її основної бази в Сигонеллі, Італія. Це була перша така місія Альянсу з Фінляндії для цього району.

Американський персонал за кордоном і населення Гренландії

Збройні сили США налічують 1,3 мільйона військовослужбовців дійсної служби, розміщених у країні або за кордоном. У грудні 2025 року поза США перебували 221 599 американських військових і цивільних працівників: 169 589 військових дійсної служби, 23 169 резервістів або нацгвардійців і 28 841 цивільний працівник Міністерства оборони.

Найбільші контингенти військових дійсної служби за межами США на той час дислокувалися в Японії, Німеччині та Південній Кореї: 54 288, 36 436 і 23 495 осіб відповідно.

Станом на 1 січня 2026 року в Гренландії проживали 56 740 людей. Visit Greenland оцінює площу острова у 2,17 млн км², а населення приблизно у 56 000 осіб і називає таке співвідношення найнижчою щільністю населення у світі.

Політичні заяви й текст домовленості

Президент США Дональд Трамп заявив, що пакт дасть Вашингтону «постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами». Данська сторона не оприлюднила деталей, на які він посилався, тож ця заява не уточнює практичних параметрів домовленості.

У Congressional Research Service зазначають, що американські посадовці пояснювали інтерес до Гренландії протидією Росії та Китаю в Арктиці й посиленням протиракетної оборони. Водночас лідери Данії та Гренландії наголошують, що майбутнє острова мають визначати самі гренландці.

Пов'язані статті

• Чому культурна адаптація новин важлива для українського читача
• Яскраві кіноновини світу українською: що дивляться за кордоном сьогодні
• Why International Aid Fails to Reach Civilians in Active War Zones
• Як технології змінюють комунікацію
• Як технології змінюють наше життя