Том Квінн, обговорюючи свою багаторічну кар’єру та приголомшливий успіх дистриб’юторсько-виробничої компанії Neon на щорічній галузевій конференції Цюрихського кінофестивалю, віддав належне своїм досягненням не лише 30 рокам досвіду в індустрії, а й інстинктам наполегливої команди, підприємницькому духу його дружини та вмінню здобувати вірність кінематографістів.
Квінна відзначили на Цюрихському саміті премією «Game Changer» «за видатні досягнення та значний внесок у кінематографічну індустрію».
Під його керівництвом Neon здобула п’ять поспіль перемог на Каннському кінофестивалі, отримавши «Пальмову гілку» за фільми «Anora», «Anatomy of a Fall», «Triangle of Sadness», «Titane» та «Parasite».
Цього року в Каннах компанія представила фільми Джоахіма Трієра «Sentimental Value», Джулії Дюкорно «Alpha», Рауля Пека «Orwell: 2+2=5» та Майкла Анджело Ковіно «Splitsville» з Дакотою Джонсон, який саме відкрив Цюрихський кінофестиваль.
Серед недавніх релізів Neон — горор Оскауда Перкінса «The Monkey», який продемонстрував другий найкращий касовий старт після «Longlegs» Перкінса — найкасовішого незалежного горору за останнє десятиліття та провідного інді-фільму року з прибутком у США на рівні 75 мільйонів доларів.
Під час розмови з Роегом Сазерлендом, главою CAA Media Finance & International Film Group, Квінн зазначив: «Я займаюся цим уже 30 років, і здається, що вони пролетіли надзвичайно швидко. Я порахував кількість фільмів, над якими працював — десь близько 400».
Цей великий досвід включає значні періоди роботи в Samuel Goldwyn Films та Magnolia Pictures Марка Кубана, перед тим як у 2011 році разом з партнером Джейсоном Джанего він створив бутиковий лейбл Radius разом із Гарві Вайнштейном.
Radius став для нього трампліном «до справжнього підприємництва — почати лейбл з нуля», сказав Квінн.
«А великий перехід від Radius до Neon полягав у тому, що я нарешті відчув сміливість і знання, щоб іти самостійно. Це велика різниця. Бути підприємницьким — це не те саме, що бути підприємцем. Бути підприємцем означає платити рахунки, залучати гроші та робити все інше, що ти вже робив на попередніх посадах».
«Я дуже вдячний своїй дружині», — додав він, підкресливши, що вона першою в сім’ї стала підприємицею після відкриття свого магазину Stuart & Wright у Брукліні.
«Вона щовихідних була в магазині, стежила, щоб світло було ввімкнене. Вона робила всі закупівлі, займалася творчою частиною. І я, дивлячись на неї, зрозумів, що потрібно робити та чого вимагатиме управління бізнесом. І, наївно, я думав, що зможу».
Квінн і Джанего залишили The Weinstein Company, щоб створити власну компанію, маючи намір «працювати лише над тими фільмами, які ми могли б продавати з чистою совістю, в яких були б повністю впевнені».
Хоча Квінн спочатку очікував залучити потрібний капітал за місяць чи два, на справді на це пішло два роки.
Саме Сазерленд допоміг Квінну заснувати Neon у 2017 році, знайшовши першого інвестора — гонконгську SR Media, пов’язану з Джеки Чаном.
«Усі повинні знати: без Роега Neon не було б сьогодні».
Незабаром Джанего покинув проект, вирішивши, що дистрибуція — не для нього, але компанія стартувала успішно: спочатку в ній працювали шестеро людей, у тому числі ті, з ким Квінн працював раніше в Radius та інших місцях — це давало «комфорт і певну синергію, які дуже важливі для будь-якого стартапу».
«Ми були як високо функціонуюча амеба. Нам просто дуже пощастило, бо ми чітко знали, хто ми».
«Ми запросили з собою багатьох кінематографістів, з якими працювали протягом двох попередніх десятиліть», серед них Бонг Джун Хо та Лора Пойтрас.
Neon придбала на Санденсі чорну комедію Метта Спайсера «Ingrid Goes West». «Саме там ми напрочуд відточили свої навички маркетингу та дистрибуції. Хтось особливо зауважив цю роботу — це була Марго Роббі й те, що ми зробили з тим фільмом».
У результаті Neon придбала «I, Tonya» з Марго Роббі.
«Увесь наш капітал вклався у компанію — це було надзвичайно ризиковано. Місця для помилок не було. У нас був лише один шанс зробити правильно. Ми конкурували з Netflix, який пропонував у три рази більше, а ми вклали 6 мільйонів доларів у покупку «I, Tonya». Після цього все змінилося».
Ключовим елементом успіху компанії стала незалежність її співробітників.
«Ми не практикуємо групове мислення», — сказав Квінн. «Ми не сидимо й не ухвалюємо рішення комітетно. Мені це не до душі. Мені подобається, коли двоє-троє людей, або навіть одна людина, кажуть: «Це та вершина, за яку я готовий боротися, якщо ми не зробимо цей фільм»».
«Я сам так робив, і інші члени команди теж. Один із колег, Джейсон Волд, віце-президент з придбань та виробництва, приніс мені «Longlegs» і показав цей двохвилинний уривок. Я сказав: «Ти мусиш жартувати. Ми цього не візьмемо»».
Наприкінці Волд переконав його, і Квінн придбав ще дві стрічки Перкінса — «The Monkey» та «Keeper».
Neon і Перкінс згодом уклали угоду першого огляду, за якою Neon також буде продюсувати майбутні проекти режисера.
На запитання про походження назви компанії Квінн розповів, що натрапив на першу неонову вивіску в США, розміщену над дилерським центром Packard у Голлівуді в 1923 році.
«Саме в тому ж році було встановлено напис Hollywoodland. Тож у моїй уяві ці, здавалося б, різні явища — кіноіндустрія й неон — виявилися рідними, братніми по суті».
«Якщо додати до цього фільми, які я обожнюю — «Drive», «Blade Runner», «Psycho» — неон завжди присутній у тлі, це крутий елемент, який неможливо ігнорувати».
Під час візиту до готелю Saint Cecilia в Остіні, штат Техас, Квінн побачив неонову вивіску над басейном із написом «Soul» і одразу закохався в неї — йому вдалося знайти автора цього твору.
«Він зробив неонову вивіску зі словом «Neon»».
Компанія використала зображення цієї вивіски для свого першого фільму «Colossal», коли він демонструвався на Санденсі в 2017 році.
