Емеральд Феннел представить свою нову повнометражну стрічку «Грозовий перевал» у форматі IMAX у BFI в Лондоні разом із розширеною програмою фільмів, яку вона скомпонувала. У цю добірку увійшли стрічки, що надихали її екранізацію класичного роману Емілі Бронте.
«Грозовий перевал» демонструватимуть у BFI IMAX з 13 лютого. Покази відбудуться з лазерних копій. Феннел склала список із тринадцяти фільмів, які надихали її роботу; чотири з них також покажуть у BFI IMAX разом зі «Грозовим перевалом»: «Crash» (Девід Кроненберг), «Romeo + Juliet» (Баз Лурман), режисерський варіант «The Handmaiden» (Пак Чхан-ук) і «The Beguiled» (Софія Коппола).
Ці фільми демонструватимуться з цифрових копій щонеділі в BFI IMAX протягом лютого. Повний список тринадцяти стрічок, які, за словами Феннел, доповнюють і дають контекст її екранізації «Грозового перевалу», наведено нижче.
- «Random Harvest» (Мервін ЛеРой, 1942)
- «A Matter Of Life And Death» (Майкл Пауел і Емерік Пресбургер, 1946)
- «Far From The Madding Crowd» (Джон Шлезінгер, 1967)
- «Peau d’âne» (Жак Демі, 1970)
- «The Night Porter» (Ліліана Кавані, 1974)
- «Bram Stoker’s Dracula» (Френсіс Форд Коппола, 1992)
- «Crash» (Девід Кроненберг, 1996)
- «Romeo + Juliet» (Баз Лурман, 1996)
- «The End Of The Affair» (Ніл Джордан, 1999)
- «Romance» (Катрін Брейя, 1999)
- «Bluebeard» (Катрін Брейя, 2009)
- «The Handmaiden» (Director’s Cut) (Пак Чхан-ук, 2016)
- «The Beguiled» (Софія Коппола, 2017)
«Від часу публікації 200 років тому критики сумнівалися, чи можна вважати «Грозовий перевал» звичайною історією кохання», — написала Феннел для BFI. «Вона надто шокуюча, надто жорстока й надто оповідно дивна, щоб легко вписатися в рамки романтичного жанру, але це все одно історія кохання. Під час дослідження я переглянула багато своїх улюблених «історій кохання» — таких, що кидали виклик, підривали чи знищували умовності жанру. Це історії, які ставлять любов під тиск, що встромлюють голку в ягідний триплекс, які показують кохання в усіх його дивних і кривавих подробицях».
Емеральд Феннел для BFI
«Від часу публікації 200 років тому критики сумнівалися, чи можна вважати «Грозовий перевал» звичайною історією кохання», — написала Феннел для BFI. «Вона надто шокуюча, надто жорстока й надто оповідно дивна, щоб легко вписатися в рамки романтичного жанру, але це все одно історія кохання. Під час дослідження я переглянула багато своїх улюблених «історій кохання» — таких, що кидали виклик, підривали чи знищували умовності жанру. Це історії, які ставлять любов під тиск, що встромлюють голку в ягідний триплекс, які показують кохання в усіх його дивних і кривавих подробицях».
«Від часу публікації 200 років тому критики сумнівалися, чи можна вважати «Грозовий перевал» звичайною історією кохання», — написала Феннел для BFI. «Вона надто шокуюча, надто жорстока й надто оповідно дивна, щоб легко вписатися в рамки романтичного жанру, але це все одно історія кохання. Під час дослідження я переглянула багато своїх улюблених «історій кохання» — таких, що кидали виклик, підривали чи знищували умовності жанру. Це історії, які ставлять любов під тиск, що встромлюють голку в ягідний триплекс, які показують кохання в усіх його дивних і кривавих подробицях».
