Goldman Sachs, Citi та інші банки інвестують $270 млн у запуск доларового стейблкоїна
Goldman Sachs, Citi, Santander та Deutsche Bank об’єдналися з іншими фінансовими компаніями для створення нового американського стейблкоїн-проєкту з інвестиціями близько $270 млн, повідомляє Bloomberg 10 листопада 2026 року. Ці кошти покриють операційні витрати компанії на перші п’ять років роботи.
Консорціум, який наразі включає 21 учасника, має намір запустити свою діяльність у першій половині 2027 року. Спершу буде емісія токена, прив’язаного до долара США, а потім планується розширення із запуском стейблкоїна в євро. У проєкті також передбачені та регламентуються вимоги щодо резервів, викупу, зберігання та капіталізації відповідно до нормативів Генерального акту GENIUS.
Консорціум об’єднує провідні банки світу
Ініціатива була публічно оголошена 1 вересня 2026 року. З моменту її заснування у другій половині 2026 року до проєкту приєдналися фінансові установи з Північної Америки, Європи, Східної Азії, Близького Сходу та Африки.
Серед північноамериканських учасників — Bank of America, Capital One, Citi, Fidelity Investments, Goldman Sachs, PNC Financial Services, Scotiabank, TD Bank Group, Wells Fargo і WisdomTree. Європу представляють Santander, BBVA, Commerzbank, Crédit Agricole, Deutsche Bank, Lloyds Banking Group, Rabobank і UBS. Східну Азію, Близький Схід та Африку — MUFG Bank, Sirius International Holding і Standard Bank відповідно.
Загальний розподіл фінансування та доля власності серед учасників не розкриваються. Також не названо провідного акціонера проєкту. Така структура дозволить забезпечити широку підтримку і надійність майбутнього стейблкоїна.
Доларовий стейблкоїн для глобальних платежів та розрахунків
За повідомленням Wells Fargo, нова компанія планує працювати на світовому рівні, починаючи з випуску токена, забезпеченого доларом США. В майбутньому планується також випуск токенів, прив’язаних до інших валют G7 із пріоритетом для євро.
Заплановані напрями використання токена включають міжкордонні платежі та розрахунки цифровими активами. Цільова аудиторія — оптові, інституційні і роздрібні клієнти по всьому світу.
Учасники консорціуму обіцяють поєднати свої торговельні мережі, відповідність регуляторним вимогам, а також сильне управління ризиками для забезпечення стабільності проєкту. Проте досі не оприлюднені тарифи за транзакції чи інформація про процедури підключення користувачів.
Публічно ім’я майбутньої компанії та емблема токена поки що не повідомляються. Також досі невідомо, які блокчейн-платформи будуть підтримуватись та хто виконуватиме функції депозитарія резервів.
Рибки проєкту та нормативне середовище
Ідея створення консорціуму виникла у жовтні 2025 року, коли десять банків почали досліджувати концепцію цифрових грошей, підкріплених гарантованими резервами у співвідношенні 1:1 та доступних на публічних блокчейнах. На вересень 2026 року проект розширився до 21 учасника.
Учасники проєкту зобов’язуються дотримуватись вимог Генерального акту GENIUS, ухваленого президентом США Дональдом Трампом у липні 2025 року, а також правил Європейського Союзу щодо криптовалют, якщо це буде доречно.
Законодавство GENIUS вимагає повного резервування із використанням ліквідних активів, таких як долари США чи короткострокові державні облігації, та щомісячного оприлюднення структури резервів для споживачів. Це забезпечує прозорість і захист прав власників стейблкоїнів Українською ініціативою також передбачено заборону вводити в оману користувачів щодо державної гарантії чи статусу законного платіжного засобу токена.
Крім того, власники токенів у разі банкрутства емітента мають пріоритетні права на резервні активи. Емітенти зобов’язані мати технічну можливість блокувати, конфісковувати чи знищувати токени за офіційними вимогами.
Роль регулятора та майбутні нормативи
Офіс контролера валюти США (OCC) 21 жовтня 2026 року опублікував остаточне правило, яке реалізує положення GENIUS у підпорядкованих йому організаціях, встановивши його чинність з 18 січня 2027 року. Цей норматив охоплює діяльність, резерви, викуп, управління ризиками, звітність, аудит та нагляд емітентів стейблкоїнів.
У регуляторній базі також прописані вимоги до капіталізації, зберігання активів, подачі заявок і реєстрації, а також механізми відкликання дозволів.
OCC підкреслює, що у сферу дії правила входять дочірні банки, недержавні федеральні емітенти та іноземні платіжні стейблкоїн-емітенти, які перебувають під контролем агентства. Заплановано окреме врегулювання положень із боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму спільно з Міністерством фінансів США.