У Каннах компанія Mediawan Kids & Family представила світову прем’єру свого аніме для дітей молодшого шкільного віку «Кі й Хі в Пандовому Королівстві» на фестивалі MipJunior у суботу — прем’єру тепло зустріли глядачі, які заповнили театр Дебюссі.
Екранізація бестселера манґи від популярного французького ютубера Кевіна Трана — який також є співпродюсером і шоураннером — серіал у форматі 52×11 хвилин розповідає про повсякденні пригоди 10‑річного Кі та його невгамовного шестирічного брата Хі. Брати сперечаються й водночас згуртовуються, мандруючи по казковому Пандовому Королівству — яскравому світу, що поєднує буденність із незвичним, де тварини й люди живуть у магічно‑повсякденній реальності.
Ретельно підібрані вікові характеристики героїв віддзеркалюють цільову аудиторію шоу — демографію, яку генеральна директорка та головна операційна директорка Mediawan Kids & Family Катель Франс називає «вдалою ставкою».
«У цій віковій групі й досі велика сила», — каже Катель Франс Variety. «Це лишається надійним ринком — хоча ситуація трохи сповільнилася. Це діти, які сильно прив’язані до анімації, ще не готові відмовитися від мультфільмів на користь ігрового кіно.»
«Насправді ми писали серіал для дітей приблизно семи‑восьми років», — продовжує вона. «Це вік, коли дітлахи йдуть до початкової школи, починають формувати відчуття індивідуальності, брати на себе трохи більше відповідальності та вирішувати невеликі конфлікти й суперечки. Серіал відображає повсякденне життя дітей від шести до десяти років — школа, дім, родина, спорт і все інше.»
Звісно, проєкт також свідчить про величезний світовий вплив аніме та манґи — і про ширший зсув у галузі в бік розвитку й виробництва такого контенту ближче до рідних країн. Назви на кшталт «Кі й Хі в Пандовому Королівстві» та паризької «Моє життя — манґа» — яка зараз виходить у виробництво за підтримки 11 європейських громадських мовників — сигналізують про появу так званого європейського аніме: поєднання динамічного візуального стилю та дизайну персонажів японських оригіналів із наративними підходами, орієнтованими на західну аудиторію.
«Світ Кевіна поєднує реалізм і повсякденність з уявним», — каже Франс. «Це надає серіалу фантазійної нотки, яку рідко бачиш у японській манзі, що зазвичай або цілком уявна, або повністю реалістична.»
Успіх і популярність Трана — майже шість мільйонів підписників на YouTube і понад мільйон проданих книг — відкрили шлях до первинних замовлень від Canal+ у Франції та RTBF у Бельгії. Водночас Mediawan обережна в очікуваннях такої ж впізнаваності на міжнародних ринках і натомість робить ставку на наративну та візуальну універсальність, яка спочатку підняла комікс Трана в національних рейтингах видавництв.
«Більшість міжнародних покупців сприйматимуть це як оригінальну творчу роботу», — додає Франс. «Але успішна інтелектуальна власність безперечно спростила процес — ми змогли швидко запустити виробництво, бо редактори, що давали замовлення, підтримали нас одразу.»
Епізод англійською, показаний у Каннах, розвивався стрімко, починаючись in medias res — брати вже були у розгарі сварки: після того, як їхній спільний подарунок на День матері постраждав від дитячої суперечки, над ними почали з’являтися комічні «лінії смороду». У сутичку втручається їхня сусідка й постійна мирителька Ша — але ця дівчинка, яка є їм обом довіреною подругою, може стримувати братський хаос недовго.
«Ми хотіли використати конфлікт як джерело комедії й створити мікс, де гумор природно випливає зі ситуацій», — каже Франс. «Сварки й жарти між персонажами подані з ігровістю та теплом, бо в основі серіалу — особливий зв’язок між братами, який поєднує конфлікт і солідарність.»
Пізніше творець серіалу Кевін Тран підхопив цей тон, взявши слово після показу та жартома висловивши своє здивування з приводу портманто, що позиціонує серіал як «franime». «Хто вигадав цю назву?» — засміявся він.
